Битва під Києвом (1036)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Облоги Києва.
Битва під Києвом
Війни Русі з печенігами
Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′25″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.52361111113877712° сх. д. / 50.4500000000277779577118054; 30.52361111113877712
Дата: 1036
Місце: Київ, Київська Русь
Результат: перемога Русі
Сторони
Київська Русь Печеніги
Командувачі
Великий князь київський Ярослав Мудрий невідомо
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо важкі

Битва під Києвом (1036) — битва між військами київського князя Ярослава Мудрого та печенігами, останнє військове зіткнення печенігів і війська Київської Руси.

В результаті тривалої війни з печенігами Київська Русь була змушена зміцнювати лісостепові кордони за допомогою валів і міст. Згідно з літописним повідомленням, «і нача ставити (Володимир) городи по Десні, і по Востри, по Трубешеви, і по Сулі і по Стугні…»[1]. Цю роботу продовжив князь Ярослав.

Втім, напади печенігів не припинялися до 1020 року. Більше ніж через 15 років, у 1036 році, печеніги раптово оточили Київ. У той час Ярослав Мудрий перебував у Новгороді. Битва відбулася на місці, де, за літописним повідомленням, пізніше було закладено собор Св. Софії. Кіннота печенігів атакувала руське військо, що складалося з київських, новгородських та норманських воїнів. Битва тривала до вечора і закінчилася поразкою і масовою загибеллю печенігів:

Бій тривав цілий день — аж під вечір переміг Ярослав. Печеніги втікали на всі боки, не знаючи, куди втікати; одні потонули в Сітомлі, інші в інших ріках так погинули, а решта їх повтікала і так до сьогодні.

Оригінальний текст (ст.-слов.)
И бе сеча зла и одва одолев к вечеру Ярослав. И побегоша печенези розно и не ведахуся камо бежаче и овии бегающе топяху в Ситомле, иней же во инех реках и тако погибоша, а прок их прибегоша и до сего дня[2].

Після поразки більшість печенігів пішли зі степів Північного Причорномор'я на захід за Дунай, де розпочали військові зіткнення з Візантією[3]. Невелика частина печенігів, що залишилася, перейшла на службу до київських князів, а решту знищили нові кочові племена — половці.

Примітки

  1. Іпатіївський літопис, ПСРЛ. — II, с. 106.
  2. Іпатіївський літопис, ПЗРЛ. — II, с. 138, 139.
  3. Гераськова О. Печеніги, торки, половці на кордонах Київської Русі / О. Гераськова // Історія української культури. Київ, 2001. Том 1.

Посилання

  • Київська Русь у другій половині XI — на початку XII ст. Боротьба Русі з половцями [Архівовано 1 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  • Головні події в історії України [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
  • п
  • о
  • р
Стародавній Київ
Райони, місцевості
та урочища
Золоті ворота (реконструкція) Ярослав закладає місто свого імені (Радзивіллівський літопис Графіті Софійського собору Деталь мозаїчної підлоги Десятинної церкви Красний двір Всеволода (умовна реконструкція) Монета Володимира Великого
Культові споруди
Десятинна церкваСофійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церкваЦерква Архангела МихаїлаСобор Архангела МихаїлаСпас на БерестовіУспенська церкваКирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2
Монастирі
ПечерськийВсеволожМикільськийМихайлівськийВотчКирилівськийСтефаничБогородичнийЯнчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії
Печери
Споруди, брами, мури
Пагорби
Річки та водойми
ДолобськеЗолоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля
Мистецтво та культура
Події
Облоги, битви,
повстання
Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240)
1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково)
2 Належність до культових споруд гіпотетична