Битва під Києвом (1036)

Битва під Києвом (1036) — битва між військами київського князя Ярослава Мудрого та печенігами, останнє військове зіткнення печенігів і війська Київської Руси.

В результаті тривалої війни з печенігами Київська Русь була змушена зміцнювати лісостепові кордони за допомогою валів і міст. Згідно з літописним повідомленням, «і нача ставити (Володимир) городи по Десні, і по Востри, по Трубешеви, і по Сулі і по Стугні…»^[1]. Цю роботу продовжив князь Ярослав.

Втім, напади печенігів не припинялися до 1020 року. Більше ніж через 15 років, у 1036 році, печеніги раптово оточили Київ. У той час Ярослав Мудрий перебував у Новгороді. Битва відбулася на місці, де, за літописним повідомленням, пізніше було закладено собор Св. Софії. Кіннота печенігів атакувала руське військо, що складалося з київських, новгородських та норманських воїнів. Битва тривала до вечора і закінчилася поразкою і масовою загибеллю печенігів:

Бій тривав цілий день — аж під вечір переміг Ярослав. Печеніги втікали на всі боки, не знаючи, куди втікати; одні потонули в Сітомлі, інші в інших ріках так погинули, а решта їх повтікала і так до сьогодні. Оригінальний текст (ст.-слов.) И бе сеча зла и одва одолев к вечеру Ярослав. И побегоша печенези розно и не ведахуся камо бежаче и овии бегающе топяху в Ситомле, иней же во инех реках и тако погибоша, а прок их прибегоша и до сего дня[2].

Після поразки більшість печенігів пішли зі степів Північного Причорномор'я на захід за Дунай, де розпочали військові зіткнення з Візантією^[3]. Невелика частина печенігів, що залишилася, перейшла на службу до київських князів, а решту знищили нові кочові племена — половці.

Примітки

Посилання

• Київська Русь у другій половині XI — на початку XII ст. Боротьба Русі з половцями [Архівовано 1 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Головні події в історії України [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]

п о р Стародавній Київ Райони, місцевості та урочища «Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас • Олегова Могила Культові споруди Десятинна церква • Софійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2 Монастирі Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії Печери Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі Споруди, брами, мури Князівські двори • Північно-східний палац • Золоті ворота • Жидівські ворота • Михайлівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря Пагорби Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця Річки та водойми Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля Мистецтво та культура Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги» Події Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147) Облоги, битви, повстання Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240) 1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична