Карл Емануїл IV

Карл Емануїл IV
італ. Carlo Emanuele IV
Народився 24 травня 1751(1751-05-24)[1][2][3]
Турин, Сардинське королівство, Італія
Помер 6 жовтня 1819(1819-10-06)[1][2][3] (68 років)
Рим, Папська держава
Поховання Сант Андреа аль Квірінале
Країна Сардинське королівство
Діяльність монарх
Знання мов французька
Титул king of Sardiniad і Duke of Savoyd
Посада King of Sardinia and Duke of Savoyd
Конфесія католицтво
Рід Савойська династія
Батько Віктор Амадей III
Мати Марія Антонія Іспанська
Брати, сестри Марія Анна Кароліна Савойська, Марія-Жозефіна Савойська, Марія Тереза Савойська, Марія Кароліна Савойська, Віктор Емануїл I, Карл Фелікс, Giuseppe Benedetto, Count of Astid, Prince Maurizio, Duke of Montferratd, Амадеусd і Марія Єлизаветаd
У шлюбі з Клотільда ​​Французька
Автограф
Нагороди

Grand Master of the Order of the Most Holy Annunciationd


У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карл Еммануїл.

Карл Емануїл IV (італ. Carlo Emanuele IV di Savoia; 24 травня 1751, Турин — 6 жовтня 1819, Рим) — король Сардинського королівства і герцог Савойський в 1796—1802 роках. Син Віктора Амадея III і Марії Антуанетти Бурбонської.

Життєпис

У 1773 році Карл Емануїл став наслідним принцом Сардинського королівства і отримав титул князя П'ємонту. Він зійшов на трон в 1796 році після смерті свого батька, в правління якого королівство втратило більшу частину території.

Одружився в Шамбері 6 вересня 1775 року з Клотільдою ​​Французькою, дочкою Людовика Фердинанда, дофіна Франції. Дітей у них не було.

Після смерті дружини, в 1802 році, відрікся від престолу на користь свого брата Віктора Еммануїла I і присвятив себе релігії.

Після смерті у 1807 році кардинала Генріха Бенедикта Стюарта, який жив в Італії, колишній король Карл Емануїл став династично старшим серед нащадків дому Стюартів, останнім представником якого по чоловічій лінії був кардинал (правителі Савойської династії походили від дочки Карла I Генрієтти). За заповітом особисто з ним знайомого кардинала Стюарта Карл Еммануїл став спадкоємцем якобітських домагань на престоли Англії і Шотландії. Однак ні він, ні хто-небудь з його спадкоємців (лінію яких маргінальні угруповання якобітів продовжують до теперішнього часу підтримувати) ніколи претензій на британський престол не висували.

Примітки

  1. а б в Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Europeana
Генеалогія та некрополістика
Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Родовід · emanuele;n=di savoia;oc=4 Roglo · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Література та бібліографія
Open Library
Тематичні сайти
Archivo de la Real Academia Española
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie
Нормативний контроль
FAST: 390737 · Freebase: /m/0j33t · GND: 133035689 · ICCU: USMV645710 · ISNI: 0000000066873374 · J9U: 987007301721105171 · LCCN: nr97013670 · NTA: 234653566 · VcBA: 495/149378 · VIAF: 43015694
  • п
  • о
  • р
Королі Сардинії (1720-1861)
Савойська династія
(1720-1831)
Династія Савойя-Каріньяно
(1831-1861)