Т-44

Т-44
Тип	середній танк Схема: класична
Історія використання
На озброєнні	1945 — кінець 1970-х
Історія виробництва
Розробник	А. Морозов
Виробник	СРСР
Виготовлення	1944-1947
Виготовлена кількість	1823
Характеристики
Вага	31 тонна
Довжина	6070 мм
Довжина ствола	54,6
Ширина	3180 мм
Висота	2410 мм
Обслуга	4
Калібр	85-мм ЗІС-С-53 1944 року
Підвищення	−5… +25°
Приціл	телескопічний ТШ-16
Броня	Лоб: верх: 90 / 60°, низ: 90 / 45° Борт: 75 / 0°, верх: 30 / 60° Корма: середина: 45 / 17°, низ: 30 / 70° Дах: 15—20 Днище: 15 Башта: лоб: 120, борт: 90 / 20°, корма: 75 / 12°, дах: 15
Головне озброєння	85-мм боєкомплект: 58
Другорядне озброєння	2 × 7,62-мм ДТМ
Двигун	В-44 (дизельний) 500 к.с.
Питома потужність	15,6
Підвіска	індивідуальна торсійна тиск на ґрунт: 0,83 кг/см²
Дорожній просвіт	425 мм база: 3800 мм колія: 2630 мм
Паливо	дизельне
Швидкість	шосе: 60 бездоріжжя: 25…30
Прохідність	підйом: 30° стінка: 0,73 м рів: 2,5 м брід: 1,3 м
Т-44 у Вікісховищі

Т-44 — радянський середній танк. Був створений в 1943-1944 роках Харківським конструкторським бюро машинобудування під керівництвом А. А. Морозова і призначався для заміни Т-34 як основний середній танк РСЧА. Незважаючи на значну зовнішню схожість з Т-34-85, конструктивно Т-44 мав з ним мало спільного і був представником якісно нового покоління танків, до якого належав післявоєнний Т-54.

Т-44 створювався для заміни Т-34, роботи зі створення нового танку для бронетанкових військ почалися наприкінці 1943 року. Конструкторські роботи велися на уральському танковому заводі, очолював конструкторське бюро А. Морозов. Елементи Т-34 були використані як основа, а конструктивні характеристики значною мірою були надбанням, отриманим під час розробки проєктів Т-34М і Т-43.

Проєкт отримав назву «Т-44». Сукупність вдалих рішень, зібраних в одній машині, зробила новий танк визначальним для майбутнього розвитку броньованих машин. Конструктори досягли зниження висоти моторно-трансмісійного відділення (МТВ), вивівши повітроочищувач на бік. Дизель В-44 отримав нову систему подачі палива, що трошки підвищило його потужність. Місце вентилятора зайняв маховик компактного виконання, що дозволило встановити дизель на низьку, жорстку і легку раму. Висота знизилася на 0,3 метра.

Конструктори відмовились від ніш надгусеничного виконання. Вентилятор був зміщений ближче до кормового бронелиста, який працював від КП через фрікцион. Застосовані рішення поліпшили і систему охолодження трансмісії. Відрізнялася установка масляного радіатора — тепер він розташовувався під кришкою МТВ, і, опинившись в однорідному потоці повітря, зміг забезпечити ефективну систему охолодження. Двигун і 5-ступінчасту КП з'єднувала «гітара», що підвищує редуктор з числом передачі 0.7. Сама коробка передач стала достатньо компактною і полегшеною. Бортові рішення передач і фрикціонів було запозичено від Т-34. Нове МТВ дозволило встановити 85-мм гармату ближче до середини корпусу — танкістів стали набагато менше турбувати кутові нахили танка і зменшувалася ймовірність «встромлятися стволом у землю». Зсув гармати до центру також збільшив точність попадань. Така центровка танка дозволила наростити лобову броню до 12 сантиметрів.

Міцності лобової частини також сприяв перенос люка водія-механіка на дах корпусу і відсутність установки сферичного типу під установку кулемета. На звільнене місце встановили бак для палива. З початком «холодної війни» конструктори, враховуючи появу танків з посиленою бронею, розробляють проєкт нової башти з 100 мм гарматою «Д-10Т» або під ЛБ-1. Дах люка заряджаючого члена команди обладнали туреллю з ЗК ДШК. Борти танка також отримують додаткову броню у вигляді протикумулятивних екранів завтовшки у 6-мм. З появою нового танка середнього класу Т-52 у 1946 році розробки Т-44 припинились, але танк залишився на озброєнні СРСР. У 1961 році відбувається уніфікація механізмів та блоків Т-44 і нового Т-54, у 1968 році танк був обладнаний стабілізатором гармати у 2-х площинах. На базі даного танка випускали САУ, тягачі, інженерні машини. В історії танкових військ Т-44 насамперед відомий як основний попередник нового сімейства танків середнього класу.

У новій конструкції вдалося посилити броньовий захист без збільшення ваги і габаритів машини. Т-44 з лобовою бронею корпуса 120 мм (на 75 мм більше, ніж у Т-34) важив майже стільки ж — 31,9 т. При цьому він був коротшим на 30 мм по корпусу і на 300 мм нижчим за силуетною висотою. Зменшення габаритів, відмова від надгусеничних ніш дозволили зменшити вагу, значно збільшивши товщу лобового листа^[5].

Захищеність бойової машини підвищувалася і деякими конструктивними особливостями корпусу. Так, корпус танка зменшили по висоті (в порівнянні з Т-34-85) більш ніж на 300 мм за рахунок установки нового двигуна В-44, в якому змінили розташування водяного і масляного насосів.

Слабким місцем колишніх радянських танків було розміщення люка механіка-водія і кульової установки кулемета в лобовій броні. У новій машині лобовий похилий лист був монолітним і мав невелику оглядову щілину для водія, захищену триплексом (тришарове скло) і броньовою заслінкою. Люк механіка-водія містився в даху корпуса і практично був недосяжний для атаки вогнем. Спостереження тим не менш не ускладнилося. Через щілину водій танка міг вести огляд в прямому напрямку, а також під кутом 116° — через призматичний прилад з кутом огляду по горизонталі 54°^[5].

Скорочення внутрішнього обсягу танка за рахунок збільшення товщини броньових листів і зменшення габаритів змусило переглянути і внутрішню компоновку. Так, вперше двигун був розміщений не вздовж поздовжньої осі танка, а поперек, що зменшило габарити силового відділення та збільшило розміри бойового. У трансмісії танка вперше застосували новий агрегат гітару, що передає зусилля від двигуна до коробки передач, розташованої паралельно двигуну. Встановили, що ефективність вогню з курсового кулемета, який вів стрілець-радист, була невисокою через поганий огляд. Крім того, передача розпоряджень через члена екіпажу не завжди дозволяла командиру танка оперативно реагувати на команди старших начальників в бою. Передача функцій радиста командиру дозволила вивільнити одного члена екіпажу, а на його місці розмістити боє-укладку для снарядів. Таким чином, при загальному скороченні внутрішнього обсягу танка його боєкомплект зменшився всього на два снаряди (що не мало істотного значення для бою) і складався з 58 артпострілів. При цьому курсовий кулемет за традицією в танку залишили, жорстко закріпивши його в лобовій броні корпуса. Вогонь вів механік-водій, орієнтуючись через оглядовий прилад. Другий кулемет, як і на Т-34-85, був спарений з гарматою. Основне озброєння — гармата ЗІС-С53 зразка 1944 року і кулемет ДТМ розташували в литій вежі овальної форми, що має значну кормову нішу для укладання снарядів. Тут же кріпився пістолет-кулемет ППС для екіпажу.

Завдяки застосуванню нової коробки передач середня швидкість збільшилася на 3 км/г, хоча максимальна і зменшилася на 5 км/г. Двигун потужністю 520 к.с., надійна трансмісія та ходова частина з 10 опорних котків, двох ведучих і двох напрямних коліс, гусениці з 70-тю траками в кожній дозволяли танку пересуватися зі швидкістю до 45 км/год.

Т-44 став новою віхою в будівництві танків сучасної конструкції. Танк такого ж класу — М48 «Паттон» — з'явився в армії США тільки в 1952 році. Він важив 44 т, мав гармату калібром 90 мм і таку ж, як Т-44, максимальну швидкість руху, а по висоті був на 300 мм вище за нього. Т-44, уже не був до того часу основним бойовим танком Радянської Армії, але ще стояв на озброєнні, своєю появою дав можливість перейти до створення абсолютно нової бойової машини Т-54, здатної діяти навіть в умовах застосування зброї масового ураження. У його конструкції використовували основні компонувальні рішення попередньої машини: розміщення моторно-трансмісійної установки, екіпажу, озброєння, параметрів броньового захисту, рухливості і ефективності вогню.

• Т-54

• (рос.) Быть ли танку на поле боя? «Моделист-Конструктор» 1978, № 11 на сайті http://hobbyport.ru/ Hobbyport.ru

п о р Танки періоду Другої світової війни  Австралія Sentinel  Аргентина Nahuel  Велика Британія Vickers Mk.E • Vickers-Carden-Loyd • Mark VI • Tetrarch • Harry Hopkins • Medium Tank Mark II • Matilda I • Matilda II • Valentine • Churchill • Mk.I • Mk.II • Mk.III • Mk.IV • Covenanter • Crusader • Cavalier • Centaur • Cromwell • Challenger • Comet • Centurion  Італія Fiat 3000 • L3 (CV 3) • L6/40 • М11/39 • M13/40 • М14/41 • M15/42 • Р40  Канада Ram  Третій Рейх Panzer I • Panzer II • Panzer III • Panzer IV • Panzer V Panther • Panzer VI Ausf.E Tiger • Panzer VI Ausf.B Tiger II  Польща ТК • 7ТР  СРСР Т-18 • Т-26 • Т-27 • БТ-2 • БТ-5 • БТ-7 • Т-37А • Т-38 • Т-40 • Т-50 (танк) • Т-60 • Т-70 • Т-80 • Т-28 • Т-34 • Т-34-57 • Т-34-85 • Т-43 • Т-44 • Т-35 • КВ-1 • КВ-2 • ІС-1• ІС-2 • ІС-3 • ІС-4  США Ml/М2 • Stuart • Locust • Chaffee • М2 • MTLS-1G14 • МЗ Lee/Grant • М4 Sherman • М6 • Pershing  Угорщина Toldi • Turan  Франція FT17 • 31R (UE, UE2) • D1 • AMR 33VM • AMR 35 • АМС 34YR • АМС 35 • R35 • Н35 • FCM36 • D2 • SOMUA S35 • 2C • B1  Чехословаччина LT vz.33 • S-I-d • LT vz.34 • AH-IV • LT vz.35 • TNH • LT vz.38  Швеція L-60 (Strv m/38-Strv m/40) • Strv m/41 • Strv m/42 Японія ТК • Те-Ке • Ха-Ґо • Ка-Мі • Чі-Ха

п о р Серійна бронетехніка СРСР періоду Другої світової війни Малі та легкі танки Т-40 · Т-50 · Т-60 · Т-70 · Т-80 · Танк Гавалова Т-126 (СП) Середні танки Т-34 · Т-34-57 · А-43/Т-34М · А-44 · КВ-13 · Т-43 · Т-34-85 · Т-44 · Т-34-100 Важкі танки КВ-1 · КВ-2 · Т-150 · КВ-220 · КВ-3 · КВ-4 · КВ-1с · КВ-5 · КВ-1К · КВ-85 · КВ-9 · КВ-100 · КВ-122 · ЕКВ · ІС-1 · ІС-2 · Об'єкт 244 · Об'єкт 245 · Об'єкт 248 · ІС-3 · СТ-1 · ІС-5 · ІС-6 Вогнеметні і хімічні танки КВ-6 · КВ-8 · ОТ-34 · КВ-12 Сурогатні танки НІ-1 · ІЗ Легкі САУ ЗІС-41 · 76,2-мм штурмова гармата підтримки · І13.73-СУ · І13.75-СУ · І13.76-СУ · СУ-76 · СУ-71 · СУ-15 · СУ-16 · СУ-ІТ-45 · СУ-74А · СУ-74Б · СУ-74Д · ГАЗ-75 · НАТІ-ЦАКБ · Винищувач танків (проєкт МВТУ) · СУ-85А · КСП-76 · ОСУ-76 · Су-85Б Середні САУ У-34 · СГ-122 · СУ-122 · СУ-Д25 · СУ-122М · СУ-85-I · СУ-85 · СУ-122-III · СУ-85-IV · СУ-76И · СУ-Д15 · СУ-85БМ-I/СУ-85БМ-II · СУ-100 · СУ-122п · СУ-122-44 · ЕСУ-100 · СУ-100М-1 · СУ-100М-2 · СУ-101/СУ-102 Важкі САУ КВ-7 · У-18 · У-19 · СУ-152 · С-51 · С-59 · ІСУ-152 · ІСУ-122 · ІСУ-122С · ІСУ-152-1 · ІСУ-152-2 · ІСУ-122-1 · ІСУ-122-3 · ІСУ-130 · ІСУ-152 зразка 1945 Ерзац-САУ ЗІС-30 · ХТЗ-16 ЗСУ ЗІС-43 · Т-90 · СУ-72 · СУ-11 · ЗСУ-37 РСЗВ БМ-8-24 · БМ-13-16 · БМ-8-48 · БМ-13Н · БМ-31-12 Бронеавтомобілі ЛБ-62 · ИЗ · БА-64 Бронетранспортери ТБ-42 · БА-64Е · Б-3 Броньовані тягачі Т-20 «Комсомолець» · Об'єкт 42 · ЗІС-22Мб · АТП-1 Бойові аеросани та снігоходи НКЛ-16 · 02СС · НКЛ-26 · РФ-8/ГАЗ-98 · БА-64-З Курсивом виділені дослідні і ті що не пішли в серійне виробництво зразки

п о р Техніка військового призначення заводів Харкова Танки, БМП, САУ Т-24 • Т-26 • БТ-2 • БТ-5 • БТ-7 • БТ-7М • Т-34 • Т-34М • Т-44 • Т-54 • Т-55 • Т-55АГМ • Т-64 • Т-64БМ «Булат» • Т-64Е • Т-64БВ • Т-84 • Т-84У «Оплот» • БМ «Оплот» • Ятаган • Т-80УД • важка бойова машина піхоти БТМП-84 • Об'єкт 416 Бронетранспортери БТР-3 • БТР-4 • Дозор-Б • МТ-ЛБ Тягачі АТ-Л • АТ-Т • ГТ-Т • ММТ-2 • ММТ-2М • МТ-Т Інженерні машини БАТ-М (шляхопрокладач) • БАТ-2 (шляхопрокладач) • БРЕМ-Т • БТМ−3 (швидкісна траншейна машина) • МДК-2 (машина для копання котлованів) • МДК-3 • ПЗМ-2 Інше Харків'янка (снігохід)