Gentoo Linux

Тому я створив Gentoo з її власною системою портежів (англ. Portages), досконалішою, ніж усі системи керування пакунками, які існували до цього. Система портежів відрізняється великою гнучкістю і дає можливість користувачеві успішно використовувати її для вирішення конкретних завдань, незалежно від поставлених цілей.

Наприклад, якщо ви хочете подивитись подробиці складання пакунка, ви можете подивитись файл ebuild й одержати всю необхідну інформацію звідти. Щоб налаштувати параметри встановлення, можна скористатись змінною USE. Щоб додати новий пакунок, можна просто створити новий файл ebuild для дерева портежів. Ви також можете встановити необхідний пакунок командою emerge — система автоматично простежить за встановленням усіх необхідних пакунків, від яких залежить потрібний вам застосунок.

Linux-спільнота оцінила нову систему портежів, і Gentoo почав стрімко розвиватися. Дистрибутив здобув популярність як «дистрибутив вихідників», проте суттю Gentoo є зовсім не принцип «from source» (з початкового коду). Звичайно, це важливий, ключовий принцип дистрибутиву, але не основний. Основним тут є технологія, що дозволяє користувачеві робити із системою все що завгодно, без будь-яких обмежень.

Працюючи над цією технологією, я уявляв собі звичайного користувача ОС Linux. Що він (або вона) хотів би зробити з системою? Філософія Gentoo — дистрибутив, що дає можливість робити з системою все що завгодно.

Каменем спотикання для появи Gentoo була відсутність простого методу автоматичного встановлення пакунків з початкових текстів, орієнтованого на користувачів, з докладними інструкціями. У цей час ми вирішили це завдання практично повністю. Частково реалізована підтримка наперед скомпільованих пакунків, хоча, з іншого боку, з моменту своєї появи система портежів Gentoo підтримувала установку бінарників.

Реалізація підтримки бінарних пакунків дуже важлива, бо багато програм поширюється саме з бінарників^[a]. Якби Gentoo не підтримував бінарні пакунки, ми б не змогли назвати його зручним дистрибутивом, що дозволяє користувачеві робити із системою все, що йому заманеться. Втім, крім «філософських» причин для підтримки бінарників є багато причин практичних.

Філософію Gentoo можна сформулювати у кількох реченнях. Кожен користувач використовує комп'ютер для вирішення своїх конкретних завдань. Головною метою Gentoo є надання ПЗ, що дозволяє користувачеві виконувати свої завдання ефективно. Утиліти Gentoo мають бути зручними у використанні, мають дозволити користувачеві оцінити всі переваги відкритого програмного забезпечення загалом і Linux зокрема. Таке можливе лише за наявності величезної бази відкритого ПЗ, що відображає всі потреби сучасних користувачів, містить тисячі різноманітних програм, за можливості зручних. Якщо якась утиліта змушує користувача виконувати якісь нестандартні дії для здійснення стандартних операцій — вона скоріше заважає роботі, ніж допомагає. Кожен зустрічав подібні утиліти, незручні у роботі, позбавлені низки очевидних функцій. Таке ПЗ суперечить філософії Gentoo.

Інакше кажучи, філософія Gentoo також полягає у розробці коректного ПЗ. Коли утиліта виконує свої і лише свої обов'язки, але виконує їх повністю, ви можете забути про її присутність (що, втім, відповідає філософії Unix взагалі як такої). Вона не завадить, не спробує взаємодіяти з вами, поки ви самі не захочете цього.

Нині до перспективи Gentoo входить підтримка й створення ПЗ, близького до ідеалу — потужних та простих у використанні утиліт, здатних забезпечити виконання безлічі різних завдань. Хіба не чудово мати ПЗ, що робить саме те, що ви від нього хочете? Хіба це не викликає почуття естетичної насолоди? Наше завдання — донести це почуття до якомога більшої кількості людей.

— Деніел Робінс