Haribo
| нім. Haribo | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | GmbH & Co. KG |
| Форма власності | GmbH & Co. KG |
| Галузь | Кондитерські вироби |
| Гасло | Haribo macht Kinder froh und Erwachsene ebenso. |
| Засновано | 13 грудня 1920 |
| Засновник(и) | Ганс Рігель |
| Штаб-квартира | Графшафт, Німеччина |
| Продукція | Жувальні цукерки |
| Виторг | 2 889 000 000 € (2020) |
| Співробітники | 7000 (2014)[1] |
| Член | Food Federation Germanyd[2] |
| haribo.com | |
 Haribo у Вікісховищі | |
Haribo-Holding GmbH & Co. KG — німецький концерн виробник солодощів.[3] Найвідомішим продуктом є жувальний ведмедик, винайдений Гансом Рігелем через два роки після заснування компанії в 1922 році. Окрім бренду «Haribo», компанії також належать марки Maoam та Haribo Chamallows (раніше «Dulcia»).
Штаб-квартира компанії розташована в місцині Графшафт (Рейнланд) землі Рейнланд-Пфальц, виробничий майданчик у місті Бонн та інших містах Німеччини і Європи.[4]
Станом на 2018 рік грошовий обіг компанії сягав близько 2,8 млрд. Євро.[5]
Загальні відомості
Кондитер Ганс Рігель (Johann «Hans» Riegel, 1893—1945) після п'яти років роботи на фабриці по виробництву цукерок у в передмісті Бонна у 1920 році заснував власне підприємство HARIBO. Назва фірми це акронім утворений від перших двох букв імені, прізвища та міста (Hans Riegel Bonn).[6]
В 1922 році Ганс Рігель придумав жувальну фруктову цукерку яка мала вигляд медведика що танцює «Tanzbären». Своєрідна за формою і смачна цукерка коштувала не дорого та незабаром стала популярною. Згодом асортимент фірми доповньовався різноманітними цукерками, що виготовлялись з фруктового желатину та локриці. Виробництво розрослось з невеликого цеху до фабрики.
В 1960 році HARIBO випустила свої найвідоміші цукерки «Золоті ведмедики» (Goldbären)– невеличкі фігурки ведмедиків розміром близько 1,5 см різних кольорів та смаків.[6] Це солодощі на основі желатину, до складу яких входять також цукор, сироп глюкози, крохмаль, спеції, лимонна кислота, харчові барвники та інші інгредієнти.[7]
В 1967 році «Золоті ведмедики» стали патентованим товарним знаком.[6]
Починаючи з 2003 року в рамках найбільшого європейського щорічного дослідження «European Trusted Brands», HARIBO кілька разів поспіль отримував відзнаку найбільш гідного довіри кондитерського бренду Німеччини.[6]
| Колір | до 2007 | після 2007 | |
|---|---|---|---|
| Білий | Ананас |  | |
| Жовтий | Лимон | ||
| Помаранчевий | Апельсин | ||
| Червоний | — | Полуниця | |
| Темночервоний | Малина | ||
| Зелений | Полуниця | Яблуко | |
«Золоті ведмедики» (Goldbären)- шість кольорів та смаків
Джерела
- Bettina de Cosnac: Die Riegels. Die Geschichte der Kultmarke Haribo und ihrer Gründerfamilie. Bastei Lübbe, Bergisch Gladbach 2006, ISBN 3-404-61584-0.
- Історія Золотого ведмедика Харібо
- Neue Regel: Haribo hat interne Struktur verändert [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Roswitha Orac-Stippegger: Haribo – mit dem Goldbären zur Kultmarke in: Joanneum Aktuell, Heft 2/2007. Begleitband zur gleichnamigen Ausstellung im Steirischen Volkskundemuseum 2007.
- Kordula Werner: Das große Haribo-Buch. vgs, Köln 2001, ISBN 3-8025-1465-3, Kochbuch mit Rezepten, Spielen und Dekorationsvorschlägen.
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 29 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://www.lebensmittelverband.de/de/mitglieder/unsere-mitglieder/industrielle-unternehmen/_lY
- ↑ Haribo macht Neffen froh. www.tagesspiegel.de (нім.). Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ Haribo hat Firmensitz verlegt: Bonn ist nicht mehr Goldbären-Hauptstadt. Kölner Stadt-Anzeiger (de-DE) . 3 травня 2018. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ Haribo-Chef Hans Riegel gestorben. www.tagesspiegel.de (нім.). Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ а б в г Meilensteine der einzigartigen HARIBO-Erfolgsgeschichte. www.haribo.com (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ Kordula Werner: Das große Haribo-Buch. vgs, Köln 2001, ISBN 3-8025-1465-3, Kochbuch mit Rezepten, Spielen und Dekorationsvorschlägen.
|
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
