Pax Khazarica

Карта Хазарії

Pax Chazarica або Pax Khazarica (новолат. «хозарський мир») — термін, за аналогією з виразом Pax Romana, застосовуваний істориками для позначення періоду домінування в прикаспійських-причорноморських степах Хазарського каганату (середина VII — кінець IX століття). З російських істориків його використовували Ю. В. Готьє, Г. В. Вернадський та ін.

В результаті діяльності хозар, яким вдалося створити більш могутню і довговічну державу в порівнянні з попередніми кочовими об'єднаннями, було призупинене велике переселення народів. З 660-х рр. після розгрому болгар по 820-х рр. IX століття, коли в Північне Причорномор'я прийшли угорці, жодне кочове плем'я не перетнуло Волгу. На території Передкавказзя, Поволжя, Криму Приазов'я і Подоння, об'єднаних під однією владою, встановився період відносної стабільності . Склалися сприятливі умови для розвитку осілості, відновлення існуючих і виникнення нових міст, колонізації Подоння слов'янами і аланами.

Припинення у кінці VIII століття арабо-хазарських воєн зробило можливим функціонування волзького торгового шляху, який зіграв винятково важливу роль у формуванні державності Волзької Булгарії і Давньої Русі. Крім того, Хозарський каганат, що мав високорозвинену політичну структуру й ідеологію, чинив певний цивілізаційний вплив на залежні від нього народи, такі як: угорці, волзькі болгари та східнослов'янські племена.

Захід «хазарського миру» пов'язаний з ослабленням Хазарії, до початку IX століття держава втратила здатність вести великі експансивні війни. У результаті нашестя угорців і ворожих хозарам печенігів (880-ті рр.) Причорноморські та заволзькі степи вийшли з-під контролю каганату. Об'єднання кочівників, котрі домінували в степах після його падіння (960-ті рр.) аж до монгольської навали не були політично об'єднаними і не вирізнялися стабільністю.

Література

  • Peter B. Golden. «Хазар тюркських Ghulâms в халіфского Сервіс» (Journal статтю в журналі Asiatique', 2004).
  • Peter B. Golden. «Хазар тюркських Ghulâms в халіфского послуги: ономастичні Notes» (журнал статті в Archivum Eurasiae Medii Aevi, 1993 рік.)
  • Peter B. Golden. «Хазар» (Книга Глава в турецько-єврейське зустрічі: Дослідження з турецько-єврейських відносин протягом століть, 2001 рік.)

Бібліографія

  • Barthold, W. (1996). «Khazar». Encyclopaedia of Islam (Brill Online). Eds.: P. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel and W.P. Heinrichs. Brill.
  • Blind, Karl. «A Forgotten Turkish Nation in Europe». The Gentleman's Quarterly. Vol. CCXLI, No. 19. London: Chatto & Windus, 1877. pp. 439-460.
  • Kevin Alan Brook. The Jews of Khazaria. 2nd ed. Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2006.
  • Douglas M. Dunlop. The History of the Jewish Khazars, Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1954.
  • Douglas M. Dunlop. «The Khazars.» The Dark Ages: Jews in Christian Europe, 711–1096. 1966.
  • Peter B. Golden. Khazar Studies: An Historio-Philological Inquiry into the Origins of the Khazars. Budapest: Akademia Kiado, 1980.
  • Peter B. Golden. «Khazar Turkic Ghulâms in Caliphal Service» (Journal Article in Journal Asiatique, 2004.)
  • Peter B. Golden. «Khazar Turkic Ghulâms in Caliphal Service: Onomastic Notes» (Journal Article in Archivum Eurasiae Medii Aevi, 1993.)
  • Peter B. Golden. «Khazars» (Book Chapter in Turkish-Jewish Encounters: Studies on Turkish-Jewish Relations through the Ages, 2001.)
  • Norman Golb and Omeljan Pritsak, Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century. Ithaca: Cornell Univ. Press, 1982.
  • Thomas S. Noonan. «Khazaria as an Intermediary between Islam and Eastern Europe in the Second Half of the Ninth Century: The Numismatic Perspective.» Archivum Eurasiae Medii Aevi 5 (1985): 179–204.
  • Thomas S. Noonan. «Byzantium and the Khazars: a special relationship?» Byzantine Diplomacy: Papers from the Twenty-fourth Spring Symposium of Byzantine Studies, Cambridge, March 1990, ed. Jonathan Shepard and Simon Franklin, pp. 109-132. Aldershot, England: Variorium, 1992.
  • Omeljan Pritsak. «The Khazar Kingdom's Conversion to Judaism.» (Journal Article in Harvard Ukrainian Studies, 1978)
  • Omeljan Pritsak. «The Pre-Ashkenazic Jews of Eastern Europe in Relation to the Khazars, the Rus', and the Lithuanians». Ukrainian-Jewish Relations in HIstorical Perspective, ed. Howard Aster and Peter J. Potichnyj. Edmonton, Alberta: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1990. p. 7.(англ.)


Історія Європи Це незавершена стаття з історії Європи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  • п
  • о
  • р
Хозарські
правителі
Кагани з роду
Асена
Зібіл (618–630) • Йєбу-каган (618-?) • Ірбіс (каган) (650-?) • Ібузір Главан (690–720) • Присбіт (730) • Біхар (каган) (732-?) • Багатур (760-?) • Захарія (861-?)
Беки-мелехи
з роду Буланідів
Булан (750–770) • Обадія (770–785) • Ханукка (785–800) • Ісаак (800–820) • Манасія I (830–840) • Єзекія (840–850) • Манасія II (850–870) • Ніссі (870–890) • Менахем I (890–910) • Беніамін (910–920) • Аарон (920–940) • Йосип (940–965)

Інші персоналії
хозарської історії
Куйа • Олег ВіщийСвятослав Ігорович • Іоанн (єпископ Готський) • Марван IIЛебедіасЛев IV Хозар • Ісак Сангарі • Ірина ХозарськаФеодора Хозарська • Давид
Хозарські міста
Фахівці
з хозарської історії
Спадщина
  • п
  • о
  • р
Сучасні
Історичні
  • п
  • о
  • р
Сила в геополітиці та міжнародних відносинах
Типи
Статус
Геополітика
Домінування
  • Азійське століття
    • Китайське століття[en]
  • Американське століття[en]
  • Індійське століття[en]
  • Тихоокеанське століття[en]
Гегемонія
Культурна
гегемонія
Історія
Гегемонії
Великі держави
Теорія
Дослідження
 
Глобальні
Азія
Америка
Африка
Європа
Океанія
На кількох континентах