ЗСУ-23-4

ЗСУ-23-4 «Шилка»
Зенітна самохідна установка ЗСУ-23-4 «Шилка»
Тип	Зенітна самохідна установка
Походження	Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні	з 1965
Оператори	Радянський Союз — до 1991 року. Сучасні:  Росія  Єгипет  Північна Корея  Україна
Війни	Брала участь майже у всіх локальних конфліктах та війнах середини ХХ — початку XXI ст.
Історія виробництва
Виготовлення	1964–1982
Виготовлена кількість	близько 6500
Характеристики
Вага	21 т
Довжина	6.535 м[1]
Ширина	3.125 м[1]
Висота	2.576 м (3.572 м з піднятим радаром)[2][3]
Обслуга	4 особи
Калібр	23 мм
Темп вогню	11 п/с (кожна)
Швидкість	шосе: 50 км/год перетята місцевість: 30 км/год
ЗСУ-23-4 у Вікісховищі

ЗСУ-23-4 «Шилка» — зенітна самохідна установка радянського виробництва, що призначена для безпосереднього протиповітряного прикриття наземних військ, знищення повітряних цілей, що летять зі швидкістю до 450 м/с, на відстанях до 2500 метрів та висотах до 1500 метрів, а також наземних (надводних) цілей на відстані до 2000 метрів з місця, з короткої зупинки і в русі.

Була у складі підрозділів ППО наземних військ полкової ланки.

Тактико-технічні характеристики

Вага: 21000 кг.

• Зброя: 23-мм чотирилюфна зенітна гармата.
• Швидкострільість: 11 пострілів на секунду (кожна з гармат)
• Максимальна дальність пострілу: угору 1500 м, поземно 2500 м.
• Боєкомплект — 2000 пострілів (на всі чотири гармати разом)
• На відстані понад 2500 м імовірність влучення у повітряну ціль у «Шилки» дорівнює не більш 10 %
• Максимальна швидкість руху по шосе: 50 км/г
• Швидкість по нерівній місцевості: до 30 км/г

Модифікації

ЗСУ-23-4В — модернізація з метою підвищення надійності експлуатації установки, поліпшення умов проживання для розрахунку, збільшення ресурсу газотурбінного агрегату (ГТА) з 300 до 450 год. Для наведення РЛС супроводу на візуально виявлену ціль в установку було введено командирський прилад наведення (КПН).

ЗСУ-23-4В1 — модернізація в ЗСУ-23-4В лічильно-вирішального приладу, що підвищило точність та ефективність вогню, надійність автосупроводу цілі при збільшенні швидкості руху установки з 20 до 40 км/год, збільшено ресурс ГТА з 450 до 600 год.

ЗСУ-23-4М1 — модернізація автоматів 2А7 та гармати 2А10 до 2А7М та 2А10М з метою підвищення надійності та стабільності роботи комплексу. Підвищено живучість стволів з 3000 до 4500 пострілів. Поліпшено надійність РЛС та збільшено ресурс ГТА з 600 до 900 год.

ЗСУ-23-4М2 — модернізація ЗСУ-23-4М1 для використання в гірських умовах Афганістану. З установки було виключено РПК, за рахунок чого збільшено боєкомплект снарядів з 2000 до 3000 шт., демонтовано РЛС, посилено бронезахист, введено апаратуру нічного бачення для ведення вогню вночі за наземними цілями.

ЗСУ-23-4М3 «Бірюса» — ЗСУ-23-4М1 з установкою наземного радіозапитувача «Лук» системи РЛ розпізнавання повітряних цілей за ознакою «свій — чужий».

ЗСУ-23-4М4 «Шилка-М4» — модернізація з установкою радіолокаційної СУО та можливістю встановлення ЗРК «Стрєлєц». Введення до складу батареї рухомого пункту розвідки та управління (ППРУ) «Сборка М1» як командний пункт (КП) та впровадження в ЗСУ телекодового каналу зв'язку обміну інформацією між ЗСУ та КП. Заміну аналогового лічильно-вирішального приладу на сучасну ЦОС. Встановлюється цифрова слідкувальна система. Модернізація гусеничного шасі, спрямована на покращення керованості та маневреності самоходу та зниження трудомісткості його технічного обслуговування та експлуатації. Активний пристрій нічного бачення замінюється на пасивний. Замінюються радіостанції. Встановлюється кондиціонер, система автоматизованого контролю за працездатністю радіоелектронної апаратури.

ЗСУ-23-4М5 «Шилка-М5» — модернізація ЗСУ-23-4М4 з установкою радіолокаційної та оптико-електронної СКВ.

ЗСУ-23-4МБ — білоруський варіант модернізації, реалізований ТОВ «БСВТ — нові технології». У бойовій машині повністю замінені елементи радіолокаційно-приладового комплексу (РПК), що включає: радіолокаційну станцію 1РЛ33, лічильно-вирішальний прилад, систему стабілізації лінії візування і систему стабілізації лінії пострілу. Замість РПК на зенітну самохідну установку встановлено мультиспектральну оптико-електронну станцію «Стриж-М3», яка дозволяє не лише значно збільшити точність розрахунків координат попередженої точки та забезпечити ідентифікацію цілі за типом та державною належністю, але й за рахунок режиму пасивної роботи сприяє підвищенню скритності та живучості ЗСУ. Також було проведено модернізацію ГМ-575: системи первинного електроживлення, системи автоматичного пожежогасіння (переведення системи на вогнегасну суміш — вуглекислота замість токсичного фреону «склад 3,5») та системи спостереження за місцевістю в умовах недостатньої видимості механіком-водієм. Була встановлена ​​телевізійно-тепловізійна оптико-електронна система механіка-водія Puma Driver Sofia, яка разом із бортовим комплексом орієнтування та навігації забезпечує можливість руху ЗСУ в темну пору доби без використання освітлювальних приладів. Бойова машина оснащена автоматизованими робочими місцями екіпажу та єдиною цифровою IP-мережею. Внаслідок модернізації загальна вага ЗСУ знизилася на дві тонни.

ЗСУ-23-4М-А1 — українська модернізація, що з 2015 року розробляється заводом «Арсенал». Радянська РЛС і аналогова обчислювальна система замінені на сучасну РЛС з цифровою антенною решіткою «Рокач-АС». РЛС має функцію автоматичного супроводження цілей. Оновлено системи навігації, встановлено пасивну цифрову оптико-локаційну систему з телевізійним та тепловізійним каналами, лазерний далекомір. Один із варіантів модернізації передбачає встановлення ракетного каналу — чотири зенітні керовані ракети «Стріла» ближнього радіуса дії. За оцінками розробників, ефективна дальність вогню установки збільшена практично удвічі. У 2019 році 3СУ-23-4М-А1 «Шилка» пройшла вирішальні відомчі випробування.

ZSU-23-4MP Biała — польська модернізація. Встановлено пасивну цифрову електронно-оптичну систему наведення «день-ніч» з автоматичним відстеженням цілей; цифрову систему зв'язку, що дозволяє взаємодіяти з інтегрованою системою ППО; дві подвійні пускові установки зенітних ракет Grom; адаптовано під використання підкаліберних боєприпасів. У установки знижено рівень теплового та електромагнітного випромінювання, екіпаж скорочено до 3 осіб. Оснащення 23-мм автоматичної гармати АЗП-23 сучасними боєприпасами збільшує дальність ефективного вогню по повітряних цілях — близько 3,5 км, що на 0,5 — 1 км більше, ніж у стандартної ЗСУ-23-4. Максимальна дальність ракет Grom становить близько 5,5 км.^[4]

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Використовувалась загарбниками під час російського вторгення в Україну в лютому 2022 року. Відомо, наприклад, про знищення однієї установки на початку квітня 2022 року під час звільнення населених пунктів на півдні Харківської області воїнами 93 ОМБр «Холодний Яр»^[5].

На початку жовтня 2022 року військовий аташе України у США Борис Кременецький назвав «Gepard» одним із ефективних засобів боротьби з російськими дронами-камікадзе «Герань-2» (іранський Shahed 136). Разом з тим, ефективно протидіють цим дронам також ЗРК «Оса» та зенітні артилерійські установки ЗСУ-23-4 «Шилка». Істотна перевага саме артилерійських зенітних комплексів, при тому, полягає у порівняно «низькій» вартості ураження цілі в порівнянні навіть з такими ракетними комплексами, як «Оса»^[6].

Українські військові застосовували установки не лише для боротьби з повітряними, але й з наземними цілями: піхотою на відкритій місцевості, неброньована та легкоброньована техніка. Траплялись навіть випадки боротьби з танками противника^[7].

Див. також

• ЗАК-57 «Деривация-ПВО»

Примітки

Посилання

• Про модернізований варіант ЗСУ-23-4М-А [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• Михайло Жирохов (20 березня 2018). «Шилка» однієї війни. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
• Украинский арсенал: зенитная самоходная установка ЗСУ-23-4 «Шилка» [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Польща почала постачати Україні зенітні установки «Шилка»

п о р Ракетне та артилерійське озброєння Сил оборони України Міномети 2Б11 2Б9 «Васильок» 2Б14 «Піднос» 2С12 «Сани» КБА-118 М60-16 «Камертон» КБА-48М УПІК-82 М120-15 «Молот» МП-120 Барс-8ММК БТР-3М2[1] LMP-2017[2] M60CMA[2] M224[2] 20N5[2] HM 16/HM 19[2] vz. 82 PRAM-L[2] 120 KRH 40[en] 120 KRH 92[2] Причіпні гармати і гаубиці Д-44[3] Д-48 МТ-12 М-46[2] Д-30* Д-20 2А36 «Гіацинт-Б» 2А65 «Мста-Б» 2Б16 «Нона-К»[4] M101[2] OTO Melara Mod 56[2] L118[2] M777[2] FH70[2] M114[2] САУ 2С1 «Гвоздика» 2С3 «Акація» 2С5 «Гіацинт-С» 2С7 «Піон» 2С9 «Нона» 2С19 «Мста-С» 2С22 «Богдана» 2С23 «Нона-СВК»[4] PzH 2000[2] M109[2] M2000 Zuzana[2] Dana[2] CAESAR[2] AHS Krab[2] РСЗВ БМ-21 «Град» БМ-27 «Ураган» БМ-30 «Смерч» 9К51М «Торнадо-Г»[4] Верба Буревій Вільха RM-70[2] TRG-230[2] M142 HIMARS[2] M270 MLRS[2] ТОС-1А «Солнцепьок»[4] Сівалка-ВМ8 Зенітна артилерія С-60[3] ЗУ-23-2 ЗСУ-23-4 2С6 «Тунгуска» Gepard[2] Безвідкатні гармати СПГ-9 Pvpj 1100[2] Танкові гармати Д-10Т[3] Д-56Т[ru][3] 2А46 КБА3 Гармати (гаубиці) САУ 2А31 2А33 2А37 2А44 2А51 2А64 Гармати бойових машин 2А28 2А42 (ЗТМ-2) 2А70 2А72 (ЗТМ-1) Снаряди DM121[2] M107[2] M795[2] M864[2] RAAMS[2] Керовані снаряди BONUS[2] M982 Excalibur[2] SMArt 155[2] Vulcano[2] Оперативно-тактичні ракети Точка-У MGM-140 ATACMS Block 1 (M39)  — зброя української розробки та/або виробництва * — в ЗСУ та НГУ ↑ дослідний зразок, на озброєння не прийнятий. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ а б в г станом на 2019 рік знято з озброєння. ↑ а б в г трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

п о р Бронетехніка Сил оборони України Танки Т-621 Т-64 (Т-64БВ · Т-64БМ «Булат»‍ · Т-64БМ2‍) Т-72 (Т-72АМТ‍ · Т-72Б3/Б3М1 · T-72EA2 · T-72M1/M1R2) Т-80 (Т-80БВ · Т-80БВМ1 · Т-80У1) Т-84 «Оплот»‍ PT-91 Twardy2 M-55S2 Challenger 22 Leopard 12 Leopard 22 (Strv 1222) M1 Abrams2 БМП, БМД та інші ББМ БМД-1 БМД-2 БМП-1 БМП-1ЛБ‍ БМП-2 БМП-3 M-80A2 Marder2 M2 Bradley2 CV 902 БТР БТР-60 БТР-70 БТР-80 БТР-82А1 БТР-3‍ БТР-4‍ БТР-7‍ МТ-ЛБ (МТ-ЛБ-С‍) БТР-Д ACMAT Bastion2 Bv 2062 BvS 102 FV103 Spartan2 (FV104 Samaritan2) FV4302 LAV II ACSV Super Bison[en]2 LAV 62 KTO Rosomak2 M1132 Saxon Patria Pasi2 Stryker2 TAB-71M2 VAB2 Valuk2 YPR-7652 БРМ БРДМ-2 БРМ-1К AMX-10 RC2 Fennek2 FV107 Scimitar2 БА, MRAP, IMV[en] Варта‍ Дозор-Б‍ Козак-2‍ Козак-2М‍ Новатор‍ Spartan‍ Cougar‍ Cobra‍ Shrek‍ HMMWV Mastiff2 Bushmaster PMV2 Wolfhound2 Husky2 M1224 MaxxPro BMC Kirpi2 FMTV2 M-ATV2 Mamba2 Oncilla2 Iveco LMV1, 2 ГАЗ «Тигр»1 САУ 2С1 «Гвоздика» 2С3 «Акація» 2С5 «Гіацинт-С» 2С7 «Піон» 2С9 «Нона» 2С17-2 «Нона-СВ»‍ 2С19 «Мста-С» 2С22 «Богдана»‍ PzH 20002 M1092 M2000 Zuzana2 Dana2 CAESAR2 AHS Krab2 РСЗВ RM-702 Буревій‍ M2702 HIMARS2 ТОС-1А «Солнцепьок»1 Самохідні ПТРК Конкурс Штурм-С ЗСУ, ЗРГК та ЗРК ЗСУ-23-4 2С6 «Тунгуска» Stormer HVM2 Gepard2 БРЕМ та ІМР БРЕМ-1 БРЕМ-4‍ VT-72B2 Bergepanzer 22 Biber2 КШМ 1В15 ПУ-12 ППРУ-1 СНАР-10 «Леопард» LPG WDS2 M7 BFIST M5772 ‍ — зброя української розробки та/або виробництва (див. шаблон) 1 — трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься. 2 — постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься

п о р Засоби ППО Сил оборони України Кулеметні установки ЗПУ-1 ЗПУ-2 ЗПУ-4 Viktor2 Зенітна артилерія Гармати ЗУ-23-2 С-60 КС-19 Bofors L70 Slinger Zastava M552 Zastava M752 СЗУ ЗСУ-23-4 Gepard2 Skynex2 ЗРГК Тунгуска Зенітні ракетні комплекси ПЗРК Ігла Ігла-1 Стріла-2 Стріла-3 FIM-92 Stinger Martlet2 Mistral2 Piorun2 RBS 702 Starstreak2 ЗРК Бук Куб Оса-АКМ РК-101 ‍ Стріла-10 Тор С-75 С-125 (С-125-2Д1‍) С-200 С-300 (В1; ПС; ПТ; ПМУ2) AN/TWQ-1 Avenger2 Crotale2 FrankenSAM‍ IRIS-T SLM2 MIM-23 Hawk2 MIM-104 Patriot2 NASAMS2 SAMP/T2 Skyguard2 Spada2 Stormer HVM2 VAMPIRE2 Зенітні ракети (прим.) AIM-7 Sparrow2 AIM-9 Sidewinder2 AIM-120 AMRAAM2 Aspide2 ASRAAM2 Aster2 IRIS-T2 RIM-7 Sea Sparrow2 Див. також Зенітні ракетні війська України мобільна вогнева група постачання засобів ППО Україні (з 2022) ‍ — зброя української розробки та/або виробництва 1 — перспективний комплекс, станом на 2023 на озброєння не прийнятий 2 — заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року інформація може змінюватись

Довідкові видання KBpedia Нормативний контроль Freebase: /m/04_dnn · J9U: 987007574823105171 · LCCN: sh2013002450 · NKC: ph907895

Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.